Старіння матеріальної основи документа – зміни структурних, фізичних та хімічних властивостей як документа в цілому, так і його складових (паперу, друкарських фарб, клею, чорнил та ін.) під впливом довготривалого зберігання; природне руйнування документа з часом, що призводить до погіршення чи унеможливлення його використання.

Старіння бібліотечних документів залежить передусім від глибини та інтенсивності руйнування їхньої матеріальної основи, насамперед паперу – традиційного носія інформації. Процес старіння паперу (що є рослинним полімером) – незворотний. Він супроводжується зміною хімічного складу паперу (призводить до появи специфічного запаху) і зменшенням його механічної міцності. Папір стає з часом ламким і може розпадатися на фрагменти. Текст, ілюстрації, марґіналії вицвітають, згасають, стають майже нечитаними, у деяких випадках осипаються фарби, туш, графіт (помітки олівцем), чорнила. Клейові речовини рослинного, тваринного і синтетичного походження теж зазнають руйнівних змін.

Матеріали, з яких виготовлені різні види і сорти паперу, обумовлюють його основні властивості: структурно-розмірні (товщина, щільність, гладкість та ін.), механічні та пружно-пластичні (опір розриву, зламові, розшаруванню, продавлюванню, деформації під час зволоження та ін.), оптичні (колір, непрозорість, білизна та ін.), гідрофобні та гідрофільні (ступінь проклеювання, вологість, усотуваність), хімічні (наявність залишків кислот, різних катіонів та аніонів), друкарські, електричні та спеціальні (біостійкість, довговічність). Зміни цих властивостей паперу спричинюють внутрішні фактори, закладені в технології його виготовлення. Однак, на перебіг процесів безпосередньо впливають і зовнішні чинники: умови зберігання – температура та відносна вологість повітря, екологічна ситуація, ступінь дії світлових променів, мікробіологічна загроза тощо. Відносна стійкість паперу до старіння – це здатність вихідного матеріалу (волокон) якомога довше зберігати свої властивості під дією зазначених чинників. За ступенем стійкості до природного старіння волокна розташовуються у такій послідовності – бавовна, льон, коноплі, сульфітна та натронна целюлоза, целюлоза з соломи, подрібнена деревна маса. Першою візуальною ознакою глибокого природного старіння паперу є зміна його первісного кольору, побуріння, крихкість. Зменшується кількісний показник концентрації іонів водню (рН), що є характерним для кислотного пошкодження паперу. Послаблення дії негативних чинників природного С. м. о. д. під час їх зберігання у бібліотеках унормовано чинними державними стандартами з консервації документів, виготовлених із паперу, пергамену та шкіри. Консервація документів забезпечує їх довготривале збереження шляхом підтримання режимів зберігання, стабілізації, реставрації та виготовлення копій. Загальне поняття «стабілізація документа» передбачає оброблення відповідними хімічними речовинами та матеріалами задля уповільнення старіння його матеріальної основи й запобігання пошкодженню бібліотечних фондів.

Тенденцією 21 ст. є постійне збільшення у бібліотеках кількості документів на новітніх матеріальних носіях, основа яких суттєво відрізняється від паперової. Матеріальна основа мікрофіш, мікрофільмів, оптичних та лазерних дисків в умовах довготривалого зберігання та використання також змінює свої властивості під дією зовнішніх та внутрішніх чинників. Плівки втрачають механічну міцність, стають менш еластичними, оптичні диски також з часом змінюють вихідні структурні та фізико-хімічні властивості. Глибина та інтенсивність процесів старіння цих матеріалів суттєво залежить від їхнього покриття – метал, пластик, металокераміка, інші матеріали. Рекомендовані міжнародними та міждержавними стандартами умови зберігання документів на новітніх носіях суттєво відрізняються від умов зберігання документів на паперовій основі. Так, нормативні показники температури та відносної вологості повітря зменшені приблизно на десять одиниць. Для уповільнення природного старіння новітніх носіїв інформації рекомендовано максимально знизити вміст пилу в приміщеннях, де вони зберігаються, убезпечити від впливу прямих сонячних променів, різких коливань температури та відносної вологості повітря, а також ураження мікроскопічними грибами.

С. м. о. д. слід відрізняти від морального застарівання документів, яке не пов’язане з їх фізико-хімічними властивостями.

ДСТУ ГОСТ 7.50:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Консервація документів. Загальні вимоги (ГОСТ 7.50-2002, IDT). – Чинний з 01. 07. 2007;

ДСТУ ГОСТ 7.48:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Консервація документів. Основні терміни та визначення (ГОСТ 7.48-2002, IDT). – Чинний з 01. 07. 2007;

Затока Л. П. Організація роботи з консервації документів : консультація / Л. П. Затока // Робота бібліотек науково-дослідних установ Національної академії наук України в 2005 році : інформ.-аналіт. огляд / НАН України, Інформ.- бібл. рада, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2006. – Вип. 11. – С. 44–49;

Затока Л. П. Досвід, проблеми та перспективи стабілізації документів з ослабленою матеріальною основою на паперових носіях : бібліографічний огляд / Л. П. Затока // Рукописна та книжкова спадщина України. – 2007. – Вип. 11. – С. 226–246;

Примаков С. П. Технологія паперу і картону : навч. посіб. [2-е вид, перероб.] / С. П. Примаков, В. А. Барбаш. – Київ : ЕКМО, 2008. – 425 с.